X

Про розгляд питання щодо відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Апаллонової Юлії Володимирівни за скаргою Бондаренко О.В.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
26.04.2016
863/дп-16
Про розгляд питання щодо відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Апаллонової Юлії Володимирівни за скаргою Бондаренко О.В.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:

головуючого – Козьякова С.Ю.,

членів Комісії: Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Мішина М.І., Тітова Ю.Г., Устименко В.Є., Щотки С.О.,

розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Апаллонової Юлії Володимирівни за скаргою Бондаренко О.В.,

встановила:

У жовтні 2014 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – Комісія) надійшла скарга Бондаренко О.В., відповідно до якої вона не погоджується з ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 17 жовтня 2014 року, якою оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні та продовжено ОСОБА_1, як обвинуваченій у вчиненні кримінального правопорушення, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає цю ухвалу такою, що прийнята з порушеннями норм процесуального права.

Також заявник вказує, що ОСОБА_1 не було вручено прокурором копію клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, зазначає про неналежне повідомлення учасників кримінального провадження про судові засідання, що відбулися 15 та 17 жовтня 2014 року.

Тож, з огляду на викладене, просить притягнути суддю Апаллонову Ю.В. до дисциплінарної відповідальності.

28 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції. Відповідно до пункту 8 Розділу II цього Закону «Прикінцеві та перехідні положення», розгляд заяв і скарг поданих, а дисциплінарних проваджень щодо суддів розпочатих до набрання ним чинності здійснюється відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року № 2453-VІ (далі – Закон).

Відповідно до статті 86 Закону, членом Комісії Весельською Т.Ф. проведено перевірку викладених у скаргах даних та обставин.

Розглянувши матеріали перевірки, заслухавши доповідь члена Комісії, проаналізувавши її висновок, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Апаллонової Ю.В. необхідно відмовити з таких підстав.

У провадження колегії суддів Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Гашук К.В. (головуючий суддя), Макарової В.О. та Апаллонової Ю.В. 14 жовтня 2014 року надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 189 Кримінального кодексу України (далі – КК України), ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 15, пунктом 7 частини другої статті 115, пунктами 7, 13 частини другої статті 115, частиною першою статті 307, частинами другою, четвертою статті 189 КК України.

В цей же день прокурором подано клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що спливали 17 та 21 жовтня 2014 року відповідно.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2014 року призначено підготовче судове засідання на 15 жовтня 2014 року. В цьому засіданні захисником ОСОБА_1 заявлено колегії суддів відвід. Однак, оскільки до суду не змогли прибути захисники обвинуваченого ОСОБА_2, судом доручено Запорізькому обласному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначити адвоката для здійснення 17 жовтня 2014 року захисту ОСОБА_1 для вирішення питання про відвід.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2014 року заяви про відвід суддів Гашук К.В. Макарової В.О. та Апаллонової Ю.В. залишено без задоволення. У цьому ж засіданні обвинувачені та їх захисники заявили клопотання про направлення справи за підсудністю до іншого суду. Однак, це клопотання вирішено не було, в засіданні оголошено перерву до 22 жовтня 2014 року. Водночас, у зв’язку зі спливом строків тримання під вартою, зокрема ОСОБА_1, цей строк продовжено їй на 60 днів.

Заявник не погоджується з цією ухвалою. По-перше, вказує на те, що суд, всупереч положень пункту 4 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), не вирішив клопотання про направлення обвинувального акту до апеляційного суду для визначення підсудності та оголосив перерву, проте розглянув та задовольнив клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження цьому суду.

Зі змісту пояснень судді вбачається, що захисники обвинувачених неодноразово зверталися із клопотаннями про направлення кримінального провадження до інших судів. Так, станом на 17 жовтня 2014 року питання про направлення справи до іншого суду вже перебувало на розгляді одночасно в судах апеляційної та касаційної інстанцій. Тож, колегія суддів, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження, вирішила оголосити перерву в підготовчому засіданні до вирішення цього питання зазначеними судами.

Окрім іншого, суддя зазначила, що пунктом 4 частини третьої статті 314 КПК України закріплено право, а не обов’язок судді направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності. З матеріалів же обвинувального акту, підстав для направлення даного кримінального провадження до іншого суду не було.

В наступному засіданні 5 листопада 2014 року встановлено, що ухвалами Апеляційного суду Запорізької області від 21 та 22 жовтня 2014 року у задоволенні клопотання захисників ОСОБА_1 про направлення кримінального провадження до іншого суду відмовлено, а тому аналогічне клопотання обвинувачених та їх захисників, подане 17 жовтня 2014 року, судом першої інстанції залишено без задоволення.

По-друге, заявник вказує на неможливість розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у підготовчому судовому засіданні, оскільки вимогами статті 315 КПК України передбачено лише право суду обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід. Не погоджується вона і з посиланням в ухвалі від 17 жовтня 2014 року на положення статті 331 КПК України під час розгляду цього клопотання, оскільки цією нормою регламентовано порядок продовження дії запобіжного заходу не на стадії підготовчого провадження, а на стадії судового розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Суддя Апаллонова Ю.В. пояснила, що оскільки КПК України не містить процедури розгляду питань щодо продовження строку дії заходів забезпечення кримінального провадження, строк дії яких закінчується до призначення справи до судового розгляду, суд, враховуючи вимоги статей 2, 7, 9 КПК України розглянув питання про продовження строків тримання під вартою. При цьому, обвинувачені та їх захисники клопотань про зміну чи скасування запобіжних заходів протягом підготовчого провадження не заявляли.

Статтею 6 Конституції України регламентовано, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з частиною першою статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Оскільки ж Комісія не є органом правосуддя, то вона і не вправі перевіряти законність і обґрунтованість судових рішень, зокрема, необхідність та правильність застосування судом тих чи інших норм процесуального права у кримінальному провадженні.

Окрім іншого, заявник вказує на те, що ОСОБА_1, всупереч вимог статей 184, 200 КПК України, до початку розгляду справи не було вручено копію клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

Що стосується цих доводів, то суддя зазначила, що вказаними нормами передбачено вимоги щодо вручення копій клопотань про застосування та зміну запобіжних заходів, а не про їх продовження. Також суддя зауважила,  що клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою було подане прокурором одночасно із обвинувальним актом і ОСОБА_1 та її захисники відмовилися від отримання цих матеріалів, а в подальшому захисники неодноразово знайомилися з матеріалами кримінального провадження, в тому числі із застосуванням фотозйомки.

Крім того, у своїй скарзі заявник вказує на порушення суддею вимог щодо належного повідомлення учасників кримінального провадження про дату проведення підготовчого судового засідання, що було призначено на 15 жовтня та відкладено на 17 жовтня 2014 року. Зазначає, що, всупереч положень статті 135 КПК України, не було дотримано триденного строку повідомлення обвинувачених та їх захисників про дату та час підготовчого засідання, внаслідок чого порушено ОСОБА_1 право на захист.

Відповідно до частини першої статті 314 КПК України, після отримання обвинувального акта суд не пізніше п’яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Згідно з частинами першою, восьмою статті 135 КПК України, особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

Як встановлено перевіркою, 14 жовтня 2014 року з метою дотримання оперативності розгляду кримінального провадження та необхідністю розгляду невідкладних клопотань прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів, обраних під час досудового розслідування, підготовче судове засідання було призначено на 15 жовтня 2014 року. Про день, час і місце його проведення обвинувачена ОСОБА_1 та усі її чотири захисники були повідомлені телефонограмами, в судове засідання з’явилися. Однак, оскільки захисники іншого обвинуваченого знаходились у відрядженні, підготовче засідання було відкладено на 17 жовтня 2014 року. В це засідання з’явилися обвинувачені, всі захисники ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_2.

Тож, оскільки процесуальний закон зобов’язує призначити підготовче судове засідання не пізніше п’яти днів з дня надходження до суду обвинувального акту та встановлює можливість здійснення повідомлення учасників кримінального провадження у скорочені строки за необхідності вчинення невідкладних процесуальних дій, а ОСОБА_1 та всі її захисники прибули та брали участь в усіх судових засіданнях в порядку підготовчого провадження, доводи скарги про порушення права ОСОБА_1 на захист необгрунтовані.

Поряд з цим, заявник вказує на недотримання судом положень щодо неможливості розпочинати судове провадження раніше ніж через п'ять днів із дня вручення (отримання) обвинуваченому копії обвинувального акта, що викладені у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» від 3 жовтня 2012 року № 223-1430/0/4-12. Однак, ці доводи не можуть братися до уваги, оскільки вказаний лист має рекомендаційний характер, а ОСОБА_1 та її захисники, як зауважила суддя, відмовилися від отримання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, про що прокурором складено відповідний акт.

Тож, оскільки Комісія не надає оцінку судовим рішенням, а доводи скарги щодо порушення суддею Апаллоновою Ю.В. права ОСОБА_1 на захист внаслідок неналежного повідомлення про судові засідання не знайшли свого підтвердження, підстав для відкриття дисциплінарної справи щодо цієї судді немає.

Керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Комісія, –

вирішила:

Відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Апаллонової Юлії Володимирівни.

Головуючий                                                                                               С.Ю. Козьяков

Члени Комісії:                                                                                           Т.Ф. Весельська

                                                                                                                      А.О. Заріцька

                                                                                                                      П.С. Луцюк

                                                                                                                      М.І. Мішин

                                                                                                                      Ю.Г. Тітов

                                                                                                                      В.Є. Устименко

                                                                                                                      С.О. Щотка