X

Про розгляд клопотання Генерального прокурора України від 09.02.2016 щодо відсторонення Лазюка Сергія Володимировича від посади судді Дзержинського районного суду міста Харкова у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
11.03.2016
16/вп-16
Про розгляд клопотання Генерального прокурора України від 09.02.2016 щодо відсторонення Лазюка Сергія Володимировича від посади судді Дзержинського районного суду міста Харкова у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат:

головуючого – Козьякова С.Ю.,

членів Комісії: Бутенка В.І., Василенка А.В., Весельської Т.Ф., Мішина М.І., Патрюка М.В., Тітова Ю.Г., Устименко В.Є.,

розглянувши клопотання Генерального прокурора України від 09.02.2016 про відсторонення Лазюка Сергія Володимировича від посади судді Дзержинського районного суду міста Харкова у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності,

встановила:

Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 17.06.2004 № 1813-ІV Лазюка С.В. обрано суддею Дзержинського районного суду міста Харкова безстроково.

16.02.2016 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, передбаченому статтею 154 Кримінального процесуального кодексу України та частиною четвертою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», надійшло клопотання Генерального прокурора України про відсторонення Лазюка Сергія Володимировича від посади судді Дзержинського районного суду міста Харкова у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.

У клопотанні зазначено, що першим підрозділом (відділом) детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро розслідується кримінальне провадження НОМЕР_1 від 31.10.2015 за підозрою Лазюка С.В. у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

Клопотання Генерального прокурора України обґрунтовано тим, що Лазюк С.В., перебуваючи на посаді судді, може незаконними засобами впливати на свідків, зокрема свого помічника та секретаря судових засідань; може допустити інші аналогічні кримінальні правопорушення, оскільки вчиненню вказаного злочину сприяло те, що він обіймає посаду судді; має доступ до документів, зокрема до цивільної справи за позовом ОСОБА_1, в якій ухвалено спірне судове рішення, а тому може знищити чи спотворити матеріали зазначеної цивільної справи; має знайомих серед працівників правоохоронних та судових органів, зв’язки з якими може використати для створення перешкод досудовому розслідуванню.

Представник Генерального прокурора України підтримав вказане клопотання, просив задовольнити його з підстав та мотивів, викладених у ньому.

Сторона захисту заперечила проти задоволення клопотання Генерального прокурора України, мотивувавши свою позицію таким:

  • Лазюк С.В. не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні НОМЕР_1   від   31.10.2015,   оскільки   керівник    Спеціалізованої    антикорупційної прокуратури Холодницький Н.І. вийшов за межі своїх повноважень, коли доручив детективу Скубаку Е.О. на підставі пункту 4 частини другої статті 36 Кримінального процесуального кодексу України повідомити судді Лазюку С.В. про підозру. Крім того, дата повідомлення про підозру проставлялася детективом Скубаком Е.О. при врученні цього документа, а не заступником Генерального прокурора України під час його підписання.
  • клопотання Генерального прокурора України, на думку сторони захисту, не достатньо вмотивоване, а сама підозра є необґрунтованою;
  • відсторонення Лазюка С.В. від посади судді призведе до негативних наслідків, зокрема позбавить його права на отримання доплат до посадового окладу судді;
  • на даний час суддя Лазюк С.В. перебуває у відпустці, а тому фактично не здійснює правосуддя; всі судові справи, які перебували у нього в провадженні, перерозподілені на інших суддів. Відповідно до наказу голови Дзержинського районного суду міста Харкова від 03.03.2016 Лазюку С.В. надано невикористані частини щорічної основної відпустки, а також невикористану додаткову відпустку загальною тривалістю до 16.06.2016 включно.

Вивчивши клопотання про відсторонення від 09.02.2016 та додані до нього матеріали, заслухавши думку представника Генерального прокурора України та сторони захисту, Комісія дійшла такого висновку.

Відповідно до частини третьої статті 154 Кримінального процесуального кодексу України та частини четвертої статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відсторонення судді від посади здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України на строк не більше двох місяців.

Відповідно до пункту 15.1 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 08 червня 2011 року № 1802/зп-11 (у редакції від 03.04.2015 № 13/зп-15, зі змінами) (далі – Регламент), Комісія приймає рішення про відсторонення судді від посади на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому Законом, та з урахуванням положень Кримінального процесуального кодексу України.

Статтею 157 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов’язаний врахувати такі обставини:

  1. правову підставу для відсторонення від посади;
  2. достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
  3. наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Крім того, відповідно до пункту 15.6 Регламенту Комісії, вирішуючи питання про відсторонення судді від посади, Комісія враховує:

  • мотиви, наведені в клопотанні Генерального прокурора України;
  • правову підставу для відсторонення судді від посади;
  • наслідки відсторонення судді від посади для інших осіб.

Доводи Генерального прокурора України, наведені у клопотанні від 09.02.2016, є обґрунтованими і дають підстави вважати, що Лазюк С.В., перебуваючи на посаді судді, матиме доступ до документів, які мають значення для кримінального провадження, а тому може знищити їх чи підробити, може впливати на свідків з числа працівників Дзержинського районного суду міста Харкова та інших учасників кримінального   провадження,   яких   допитано   щодо   обставин  вчинення  злочину; може допустити інші аналогічні злочини, оскільки вчиненню вказаного злочину сприяло те, що він обіймає посаду судді.

Комісія критично оцінює твердження судді Лазюка С.В. щодо порушення порядку вручення йому повідомлення про підозру, виходячи з такого.

Порядок повідомлення про підозру як комплексна юридична процедура, регламентований главою 22 Кримінального процесуального кодексу України, де серед іншого наведено норми щодо вручення письмового повідомлення про підозру.

Частиною третьою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором України або його заступником.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 481 Кримінального процесуального кодексу України письмове повідомлення про підозру професійному судді здійснюється Генеральним прокурором України або його заступником.

Повідомлення про підозру судді Лазюка С.В. від 04.02.2016 складено та підписано заступником Генерального прокурора України Холодницьким Н.І.

Повноваження прокурора визначені статтею 36 Кримінального процесуального кодексу України, серед яких прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках – особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, нормами чинного законодавства не встановлено обов’язковість вручення підозри судді особисто Генеральним прокурором України чи його заступником.

З тексту згаданої підозри вбачається, що заступником Генерального прокурора України Холодницьким Н.І. доручено детективу Національного бюро Скубаку Е.О. вручити судді Лазюку С.В. повідомлення про підозру та виконати вимоги статей 276- 278 Кримінального процесуального кодексу України. Вказана процесуальна дія була виконана 04.02.2016, що підтверджується розпискою судді Лазюка С.В.

Доводи сторони захисту щодо проставлення дати повідомлення про підозру детективом Скубаком Е.О. під час його вручення не знайшли свого підтвердження, оскільки жодних доказів таких порушень суддя та його захисник Комісії не надали. Будь-які зауваження щодо цього у розписці про отримання повідомлення про підозру не зазначили.

Обгрунтованими є доводи клопотання про ризики можливого впливу Лазюка С.В. як судді на свідків з числа працівників Дзержинського районного суду міста Харкова, зокрема його помічника. Відповідно до статті 154 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді. Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді.

Дослідивши співрозмірність відсторонення від посади судді з тими негативними наслідками, які можуть настати, Комісія дійшла висновку, що таке відсторонення виправдовує ступінь втручання у права і свободи Лазюка С.В. потребами досудового розслідування.

Згідно з поясненнями Лазюка С.В., що також підтверджується матеріалами справи, суддя на даний  час  перебуває  у  щорічній  основній  відпустці,  а  всі  судові справи, які перебували у нього на розгляді вже перерозподілено на інших суддів. З огляду на вказане відсторонення судді Лазюка С.В. від займаної посади мінімізує негативний вплив на права та інтереси третіх осіб.

Стосовно інших аргументів сторони захисту слід зазначити, що Комісія не наділена повноваженнями надавати юридичну оцінку твердженням про вчинення чи невчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, оскільки вони підлягають перевірці судом під час розгляду відповідного кримінального провадження.

Таким чином, наведені у клопотанні Генерального прокурора України мотиви про необхідність відсторонення Лазюка Сергія Володимировича від посади судді Дзержинського районного суду міста Харкова Комісія визнає достатніми, обґрунтованими та підтвердженими відповідними матеріалами кримінального провадження, що виправдовує потребу у відстороненні Лазюка С.В. від посади судді.

Відповідно до частини першої статті 155 Кримінального процесуального кодексу України прокурор має право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження із клопотанням про відсторонення особи від посади.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні НОМЕР_1 від 31.10.2015 за підозрою Лазюка С.В. закінчується 03.04.2016. Ураховуючи викладене, Комісія вважає за можливе частково задовольнити клопотання Генерального прокурора України, відсторонивши Лазюка С.В. від посади судді Дзержинського районного суду міста Харкова в межах строків досудового розслідування.

Керуючись статтями 49, 101, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 154, 155, 157 Кримінального процесуального кодексу України, розділом XV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України

вирішила:

клопотання Генерального прокурора України задовольнити частково.

Відсторонити Лазюка Сергія Володимировича від посади судді Дзержинського районного суду міста Харкова по 03.04.2016 у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.

Головуючий                                                                                       С.Ю. Козьяков

Члени Комісії:                                                                                   В.І. Бутенко

                                                                                                          А.В. Василенко

                                                                                                          Т.Ф. Весельська

                                                                                                          М.І. Мішин

                                                                                                          М.В. Патрюк

                                                                                                          Ю.Г. Тітов

                                                                                                          В.Є. Устименко